Літо з присмаком трейлу. Частинка 1. Спека. – RunStyle
20 August 2020

Літо з присмаком трейлу. Частинка 1. Спека.

Фото: Owl & Bull
Photo: Оwl & Bull

Найчастіше, головне – це компанія, яка з тобою. І всі найприємніші виїзди відбуваються з людьми легкими на підйом, які за бокалом пива вирішують, що “пора би десь з’їздити”.

Ці виїзди з настроєм літа, а літо з присмаком українських трейлів: спекотного Burning Heads та висотного Chornohora Sky Marathon.


– Ти в трейли перейшла?

– Ні, я тільки розважаюсь. Просто розваги у кожного свої, специфічні.

Про Burning Heads

Літо і херсонські піски. Яка суміш може бути більш вбивчою? Чомусь, коли в четвер ввечері ти вирішуєш, що в п’ятницю виїжджаєш за компанію в Херсон, то там обов’язково має бути аномальна спека. Додаємо попередження від гідрометцентру про якийсь-там рівень небезпеки, “гріємось” в потязі, заїжджаємо в херсонські степи ііііі згадуємо, що ми приїхали на старт і ввечері треба буде бігти)

Забіг Burning Heads проходив у херсонських степах в мальовничій локації Зелені Хутори Таврії. Ну, як зелені… такі, вигорілі під сонцем хутори) Був наметовий табір і обідня тиша у підготовці до старту.

Три дистанції на вибір: 

– 10 км —  для нормальних))

– 25 км —  для тих, кому 10 мало.

– 47 км —  для тих, кому завжди мало.

Мій варіант був би кілометрів зо 20, але довелось погодитися на організаторські 25. 

Старт всіх забігів проходив ввечері, з надією на те, що спека впаде і з’явиться хоч грам повітря. Заради справедливості скажу, що прохолода таки з’явилась. Правда, вона спочатку була схожа на тепловий удар і відчуття холоду по всьому тілу ?

Результати

47 км

1 —  Анатолій Новак – 4:41:03                      1 —  Ольга Донченко – 5:34:25

2 —  Андрій Волошко – 5:02:36                    2 —  Ганна Рангаєва – 6:03:30

3 —  Андрій Богай – 5:05:33                           3 —  Людмила Олійник – 7:06:56

25 км

1 —  Владислав Ласкаржевський – 2:16:23     1 —  Юлія Тарасова – 2:26:02

2 —  Андрій Чуранов – 2:17:29  2 —  Тетяна Давиденко – 2:39:16

3 —  Ігор Топорков – 2:17:34                        3 —  Софія Порохнавець – 2:39:27

10 км

1 —  Олег Цибін – 0:49:45                      1 —  Олександра Олійник – 0:50:45

2 —  Артур Щіпановський – 0:49:46     2 —  Катерина Логінова – 1:03:21

3 —  Роман Комаровський – 0:50:45      3 —  Любов Дереш – 1:03:55

З формальностями закінчили. Тепер про своє)


До старту

Передстартовий режим виглядав наступним чином: пити воду – купатись у ставку – йти в холодний душ – лягати в тіні. І все спочатку. 

Напишете мені в коментарях, якщо у вас було інакше)

Ще були здорові думки не вийти на старт, бо терпіти 25 км при такій погоді навіть ввечері —  непотрібна річ для здоров’я. Багато учасників з довгої дистанції перереєструвались на більш короткі варіанти.

За час тривалої відсутності забігів я вже встигла забути, як рівно причіпити номер до футболки, як зручно затягнути біговий рюкзачок (цього я взагалі не знала) і, як часом не забути прив’язати чіп до кросівка.

Не люблю трейли за те, що потрібно мати спорядження зі собою) Обожнюю вільний легкий біг без зайвої ваги на собі. Але що вже) Назвався грибом —  лізь в кошик.

Старт

Фото: Owl & Bull
Photo: Оwl & Bull

Забіг на 25 км запускали двома хвилями. Всі жінки автоматично потрапляли в другу хвилю.
Приблизно 8-9 км я встигла пробігти ще без ліхтаря. Далі почалось виглядання розмітки, перечіпання через гілки і кущі, постійні думки про те, що Я НІЧОГО НЕ БАЧУ. Приблизно так біжать трейл вночі люди, які мають поганий зір ?

Розмітки місцями не вистачало. Першого разу мене скерувала група бігунів, яка була поруч. Хоча спочатку всі бігли “десь туди”. Другого разу – інтуїція. Третій раз не пощастило. І не пощастило за 1 км до фінішу.

Тож на забігу вночі ніколи не розслабляйтеся, навіть якщо це вже кінець!

Фініш

Фото: Owl & Bull
Photo: Оwl & Bull

Приблизно так виглядає людина, яка трішки втомилась. 

Втомилась ще на 17-18 км. А фінішувала на 25-му. Тяжко! Пісок змушує штовхатися з більшою силою, а пір’їнкою не завжди вдається бути) Голова втомлюється шукати розмітку вночі. Спека забирає решту, що залишилося. Я вже давно не дивилась на годинник кожен кілометр з думкою “коли там кінець”. За час простих карантинних тренувань ти відвикаєш терпіти! А таку штуку теж потрібно тренувати. 

Фото: Owl & Bull

Після фінішу так і не вдалося заснути. Тож перший раз зустрічала сонце цього літа в херсонських степах. До речі, досить холодних під ранок)

Висновки?

Люблю бігати по асфальту, стадіону. Люблю бігати по горах чи піску. Просто люблю бігати, повільно чи швидко. Якщо тобі не впадло тримати тренування в постійному стабільному режимі, то ти здатен бігти будь-де! І доволі добре. Питання, чи є бажання тренуватися постійно? Якщо любиш, то є ?

Після Burning Heads же пройшов Chornohora Sky Marathon. Сиджу оце і думаю, що було важче… Мабуть визначусь, поки напишу наступний пост) 

Почуємось!

Авторка: Тетяна Давиденко


Всі фото в дописі від хлопців з Оwl & Bull 

Сторінки організаторів

Сайт: http://ukrainiantrailleague.com.ua/

FB: https://www.facebook.com/trailleague/

Бложик в оригіналі: https://tankadivna.blogspot.com/

Leave a comment