Сергій Сапіга про трейл, тренування та Чемпіонат Світу – RunStyle
03 Липня 2018

Сергій Сапіга про трейл, тренування та Чемпіонат Світу

Якщо Ви бігаєте трейли, ультра-трейли, «хворієте» горами, міняєте 4 пари кросівок для бігу на рік, тоді Ви – Сергій Сапіга!

Жартуємо;) Сергій такий один і саме зараз, у невеличкому інтерв’ю, Ви дізнаєтеся чим живе багаторазовий переможець та призер великої кількості трейлових забігів в Україні, учасник Чемпіонатів світу та Європи з трейлу та гірського бігу на довгих дистанціях, засновник віртуально-тренувально-мотиваційного забігу #ЗабігайСапігу, а також просто Людина з великої літери!

Як і кожне інтерв’ю з переможцями змагань, ми теж почнемо з привітання! Чудовий результат на дистанції УЛЬТРА відомого в Україні трейлу «Карпатія» та перша позицію цьогоріч за Вами! Runstyle приєднується до вітань і бажає швидкого відновлення сил!

Ну, перш за все,дякую за вітання! Результатом незадоволений з декількох причин.                         1. Не було конкуренції і це дуже прикро, рівні і навіть швидші за мене зареєструвались на інші дистанції, дехто просто не приїхав, є і травмовані. Я стартував і вже практично знав що переможу, якщо не травмуюсь або не блукану! Стартував швидко разом з Андрієм Ткачем (він біг 67км), але на підйомі досить -таки відірвався від нього і від усіх, чим потім поплатився бо блуканув і мотнув лишніх 3.5км , але і це мені не завадило перемогти.

  1. Вночі попав під зливу і темп досить таки впав, бо було слизько, а на хребті ще і туман (максимум 5 метрів видимості), спуски були слизькі і на крутих підйомах також було важко бо слизько, останній спуск в Воловець на фініш також неможливо було швидко бігти бо і його заволокло туманом, пару разів розбігаючись чуть не забіг в калюжі по коліна. Це основні причини не такого часу з яким я планував фінішувати.

Як вже склалося, в Україні слово “Ultra” без прізвища Сапіга не фігурує самостійно майже ніде. Це означає, що більш коротким дистанціям варто починати сумувати? Чи все ще вони можуть не втрачати надію?

Ну, по –перше, мене не зрозуміють, якщо при наявності «ультра» я заявлюсь на коротку дистанцію. Крім того, в моєму віці швидкості у мене вже не має, як у молоді, але витривалості  достатньо і ,чесно кажучи, я більше втомлююсь на коротких. Якщо є можливість стартувати коротку, то я стартую. Це Дземброня(40км), мав бігти GoverlaRace(16км), але потрапив знов на Чемпіонат Світу в Польщі (гірський біг на довгих дистанціях, 35км), а вони в одні дати. Там- от і буде старт короткої дистанції.

Але, однозначно, при наявності «ультра» я виберу лише її!

Який старт першої половини сезону був основним?

Я прихильник українських стартів і в пріоритет ставлю їх! Ми, трейл- бігуни-аматори і на міжнародних стартах викладаємсяпо- повній, однак призові місця нам не світять. Основним на початку сезону був «Гуцул трейл» Сашка Олівсона, а вже після нього, відібравшись на Чемпіонат Світу з трейлу в Іспанії, звісно в пріоритет поставив Чемпіонат світу!

Який старт планується основним вже на другу половину сезону?

Зараз в мене в пріоритеті два 100-мильника. Це «100Букомиль», який буде проводитись  вдруге в Україні, з яким в мене минулого року трошки не склалось, ну і звичайно ж – UTMB! Це, мабуть, найголовніший старт в моєму житті, фактично – це, як олімпіада для трейл-бігуна, бо на нього збираються найсильніші трейл- бігуни світу, і який рахується одним із найбільш престижних трейлів у світі! На нього дуже важко відібратись, навіть при тому, що він досить-таки дорогий.  Просто- так купити реєстрацію неможливо, треба мати хороший рейтинг в ITRA. Окрім цього, я ще хочу пробігти цікавий трейл «BojkoTrаil»( 120км) від організаторів ChornogoraSkyMarathon ну і їхній же традиційний літній Chornogora Sky Marathon (56км).

До слова, вся моя трейл- кар’єра почалася саме з Чорногори в 2015році, де я фінішував лише на 21 місці.

Ось такі в мене наполеонівські плани, вистачило б грошей на самі поїздки, харчування і відновлення (і це не так вже й дешево: на кожний забіг (якщо ти звісно хочеш швидко подолати дистанцію) тільки на спортивне харчування йде не менше 400грн.)  Ну і всеж таки я не сильно розділяю трейли на основні і другорядні, вони всі для мене головні і цікаві! Бігаю зараз по принципу “Валю поки можу!”

Чи стимулює конкуренція на стартах місцевого рівня розвиватися?

Конкуренція завжди стимулює і вона є! Але чомусь не всі виходять на старти особливо довгих ультра-трейлів!

А, чи є ця конкуренція взагалі? Все-таки, трейлові старти в нас тільки починають набирати обертів, а особливо ультра-дистанції.

На короткі (35, 40, 56 км) в мене дуже велика  конкуренція і мене рятують тільки технічні трепли. Більш гладкі і менш технічні я досить таки багатьом програю. Молодь швидка, наприклад, з новачків – Лисенко Андрій з Києва, виграв у мене WetHills; Артем Слотін, цього року дуже швидкий і на наступному тижні складе мені гарну конкуренцію на Чорногірському нічному марафоні (для довідки: таки склав;)). Саша Скороход завжди на трейлах біжить попереду мене і рятують мене тільки технічні кінцівки, дуже сильний Олег Сурженко, виграв у мене Гуцул-трейл, минулого року також і GoverlaRace.

Взагалі конкуренція велика, тільки не можуть всі зібратись до купки.

Ще забув за трейл бігуна №1 – Сергія Попова, він на разі найсильніший в Україні практично на всіх дистанціях, крім 100км і далі, але цього року вирішив встановити свій особистий рекорд внапівмарафоні та марафоні, і тому практично не бігає трейли. А, якщо і біжить, то тільки до 50км, і відповідно виграє!

Стільки стартів протягом сезону, стільки набіганих кілометрів… Розкажіть, чи вистачає пари кросівок на сезон, скільки спортивного харчування витрачаєте і як швидко зношується спортивна форма протягом сезону ?

На сезон потрібно, як мінімум 4 пари кросівок і це до кожного трейлу потрібні різні. Спортивне харчування почав використовувати минулого року, бо без нього погано відновлюватись. Це, в основному, мінеральні добавки і амінокислоти. Якщо брати до уваги гелі(швидкі вуглеводи) і енергетичні гелі то їх використовую тільки на змаганнях.

На одні змагання  в залежності від кілометражу йде певна кількість гелів. Наприклад, на ЧС в Іспанії я витратив на все харчування десь приблизно 900грн. На коротші трейли(45-56км)на харчування витрачається до 500 грн. На 100 км Карпатії трохи зекономив і використав харчування десь на 600грн. Це ще залежить від погоди! Чим більш спекотно, тим витрачається більше енергії , тим більше використовуєш гелів і різних мінеральних добавок. На відновлення після трейлу також витрачаю кошти на масажі. По-знайомству виходить трішки дешевше.

Спортивна форма зношується за один сезон, але завдяки стокам її можна поповняти недорого, але от для змагань останнім часом почав використовувати дорогу форму (від шкарпеток до футболок). І все-таки це значно більш комфортно.

Ну якось так! 😉

Сильно! Про матеріальне мабуть досить. Читачам точно цікаво буде почути, чи маєте слабкі бігові сторони? Чи знають про них суперники і як з цими слабкими сторонами боретеся?

Хочу сказати, що успішне подолання трейлу складається з багатьох дрібничок, які ти виправляєш після кожного старту.

Слабка сторона одна- це вік! І про це знають всі. Чим старший, тим менша в тебе швидкість,хоча ще досить непогана витривалість. Тому, мені краще бігаються довгі трейли. Але, я працюю над швидкістю, просто маю зовсім мало часу на тренування, суміщаю два тренування в одне, бо чим більше бігаю, тим більше власний бізнес йде в мінус;). Ще вмію відключитись на трейлі і пропустити маркування ( це також всі знають), стараюсь краще читати розмітку, а на це йде трохи часу. Закордонні старти дозволяють не думати і не витрачати час на читання розмітки, а в нас трохи з цим ще проблема, і в основному тому, що її знімають місцеві.

Стільки стартів вже за спиною. Чи є ще мандраж перед змаганнями?

Ну, практично, як такого мандражу немає, стараюсь абсолютно не думати про дистанцію і про самий старт. Але на старті змагань є ще таке приємне хвилювання! Особливо на Чемпіонатах світу.

Що крім бігу використовуєте для покращення фізичної підготовленості?

Велосипед, коли набігую об’єми,ну і походи в гори (які дуже добре тренують витривалість)!

ЗФП (загально-фізична підготовка) обов’язково, а також стрибкові вправи.

Пишете плани, чи “на око”?

Плани не пишу, тренуюсь по- своєму, але часом консультації отримую від Олексія Прокопенко.

Яке Ваше життєве кредо?

Боротись до кінця. Тобто, валю поки можу!;)

Що порадите тим спортсменам, які планують незабаром подолати ультра-трейл?

Звичайно, це все індивідуально і залежить від дистанції. Але. В загальному думайте, що «ультра» –  це швидкий похід в гори і просто потрібно мати все необхідне для цього походу. Не бійтесь  стартувати, не починайте швидко, продумайте кожну дрібничку особистого спорядження, їжте та пийте по дистанції завжди (!), насолоджуйтесь краєвидами і навіть, якщо їх не дуже то й видно, то це все одно краще, ніж сидіти вдома, чи в офісі! Всі ми любимо гори, а якщо ти любиш гори, то і вони будуть любити тебе, і приносити задоволення!

А ми, до слова, порадимо від себе ретельно готуватися до будь-яких стартів і звичайно ж не забувати відпочивати!

Виловлювали ми Сергія для цього інтерв’ю досить довго, адже щасливі люди в інтернеті практично не сидять;)

А за той час, що ми збирали всю інформацію, наш герой уже встиг промаркувати трасу для Нічного Чорногірського марафону (між цим він відповідав на наші запитання), пробігти його (!),  а також взяти участь в Чемпіонаті світу з гірського бігу на довгій дистанції (Карпач, Польща, 36 км, 2110 м набору висоти), де посів 62 місце.

Про цей старт він теж дав нам декілька коментарів.

Сергію, як біглося, чим потішила траса змагань та місцевість? Чи задоволені своїм виступом?

Особисто я задоволений своїм виступом на такій короткій гірській дистанції! Так швидко я ще не бігав ні на одних змаганнях, і хоч підйоми були досить-таки круті, я практично все біг. Дистанція була дуже дивна: ми два рази забігали на тутешню вершину г. Снєжка. Чесно кажучи,  я думав, що при таких «колечках»  буде де збитися з маршруту, але розмітка була ідеальна і волонтери правильно направляли. Перший підйом був такий- собі, спуск, як по бруківці. Там всі летіли вниз і мене обганяли, але крім однієї частини траси. Приблизно 500 метрів вниз були одні «булигани» (каміння такі великі, якщо-що;), то з цим проблем не було, спокійно всіх обходив! Другий підйом був набагато цікавіший, навіть Карпач було видно з вершини. Спуск по тій же ж трасі, що і перший, але тільки вже з поворотом на фініш! Спуск був з мокрим камінням, однак мої La Sportiva Akasha досить таки гарно тримали! Фінішував швидко, але після перетину фінішної лінії не відчув, що виклався на всі 100%.

Який дух панував у збірній команді?

Команда була неймовірна, супер-позитивна і дружня. Один одного підбадьорювали перед стартом, давали змістовні і доречні поради, навіть ділились спортивним одягом ( не всі розрахували на таку холодну погоду). Приємно, коли після фінішу тебе хтось з наших зустрічає! Фінішували з прапором, який давав нам хлопець, що працює у Польщі і спеціально прийшов підтримати нас на фініші. До речі, українців в Карпачі неймовірно багато! Щодо виступу збірної, то змагалися, як могли і непогано! Дівчата посіли 12 командне місце, чоловіки – 16.

Всі результати можна переглянути за посиланням.

 

Якщо Ви маєте кандидатуру для наступного інтерв’ю – обов’язково пишіть нам в коментарях до статті! Поспілкуємося з кожним запропонованим Вами героєм 😉

Залишити коментар